Преподобна Євфросинія Суздальська, в миру Феодулія

Місяця вересня на 18-й день / на 25-й день

Преподобна Євфросинія, княжна Суздальська, народилася 1212 року. У святому Хрещенні мала ім’я Феодулія і була старшою дочкою святого мученика Михайла, великого князя Чернігівського (пам’ять 20 вересня).Благовірний князь Михайло та його дружина Феофанія довго не мали дітей і часто відвідували Києво-Печерську обитель, де молилися Господу про дарування їм чад. Благовірна княжна Євфросинія була їхньою першою дочкою, випрошеною у Господа у молитвах. Пресвята Богородиця тричі являлася батькам засвідчуючи те, що їхня молитва почута і Господь дарує їм дочку.

Феодулія виховувалась у глибокій вірі та благочесті. На її виховання впливав освічений боярин Феодор (пам’ять 20 вересня). Різностороння освіта та рідкісна краса княжни приваблювали багатьох.

Княжна була посватана святому благовірному князю Феодору (+ 1233; пам’ять 5 червня), брата святого Олександра Невського, але наречений її помер у день весілля. Княжна залишилася в Суздальському жіночому монастирі на честь Положення ризи Божої Матері, де незабаром прийняла постриг з ім’ям Євфросинії, на честь Євфросинії Олександрійської.

Зовсім ще молода черниця з дивовижним рвінням виконувала правила чернечого життя, помітно перевершуючи інших насельниць обителі твердістю розуму, духовною зрілістю і крайньої поміркованістю. Подвижницю відвідав Сам Господь, наказавши їй не спати і стверджуватись у подвигу. Преподобна Євфросинія до кінця земного життя дотримувалась настанови Спасителя, подолавши безліч підступних спокус. Про рідкісне подвижницьке життя преподобної Єфросинії невдовзі дізналися в Суздалі та за його межами. Безліч народу відвідувало обитель, щоб почути повчання преподобної Єфросинії про любов, молитву, послух і смирення. Часто після таких розмов багато хто приймав чернечий образ і починав більш ревне служіння Богу. Сама ігуменя монастиря вдавалася до порад преподобної. На прохання подвижниці сестри обителі були поділені на дві половини: ченець-дівочий та ченець-вдовиць. Це сприяло духовному зростанню та утвердженню в чистоті сестер монастиря. Після кончини ігуменії настоятельство прийняла преподобна Єфросинія.

В особливому одкровенні Господь передбачив блаженну ігуменію про мученицьку кончину її рідного батька, а також про нашестя татар на Русь. У 1238 році незліченні полчища татаро-монголів справді напали на Русь. Знищуючи все на своєму шляху, вони підійшли до Суздаля. Місто ними було повністю зруйноване і спалене, і лише обитель преподобної Єфросинії вціліла за її молитвами.

Преподобна переставилася до Бога 25 вересня 1250 року. Біля її труни віруючі продовжували отримувати благодатну допомогу в зціленні різних недуг. 18 вересня 1698 року з благословення Патріарха Адріана митрополит Суздальський Іларіон здійснив прославлення преподобної Єфросинії.

Тропарі, кондаки, молитви та величання